Здоровий апетит в пошуках кохання

Юна­ць­кий мак­си­малізм ча­сто підштов­хує лю­дей до то­го, що во­ни ви­ма­га­ють від Ре­аль­ності більшо­го. Більшо­го, ніж потрібно для щас­ли­во­го жит­тя. Од­на з ви­мог — НАЙКРАЩА Дру­га По­ло­вин­ка!

Ось тільки НАЙКРАЩА в порівнянні з ким? У порівнянні з ти­ми, які у інших? З ти­ми, хто вже був? У чо­му кращість вимірю­ва­ти?

Од­ним ве­зе, і во­ни зустріча­ють лю­ди­ну, з якою доб­ре. При­муд­ря­ють­ся по­знай­о­ми­ти­ся, заціка­ви­ти со­бою і по­ча­ти сто­сун­ки. Мо­же бу­ти на ро­ки, мо­же бу­ти на де­сят­ки років або на все жит­тя.
Іншим не ду­же ща­стить. Во­ни як­що і зна­хо­дять, то не ціну­ють знай­дене. І відправ­ля­ють­ся на по­шу­ки іншої лю­ди­ни — «най­кра­щої».

• Вибір між «унікаль­но - од­на­ко­во» вар­то ро­би­ти зба­лан­со­ва­но. Чим більше унікаль­но­стей-ка­стом­но­стей потрібно від лю­ди­ни — тим мен­ше шансів знай­ти та­ку лю­ди­ну. А чим більше од­на­ко­вості-серійності потрібно від лю­ди­ни — тим мен­ше шансів за­ко­ха­ти­ся.

Ви­мо­ги до жінки — щоб во­на бу­ла ОДНОЧАСНО: кра­си­ва, до­гля­ну­та, здо­ро­ва і здат­на на­род­жу­ва­ти, гра­мот­на, з по­чут­тям гу­мо­ру, вміє і ро­бить в ліжку все ана­логічно повії, без «бо­лить го­ло­ва», май­стер-шеф на кухні, про­фесійний ме­не­джер по клінінгу, без ви­но­су мізків, без бідних ро­дичів, без дітей, в іде­алі незай­ма­на або про­сто з 1-2 парт­не­ра­ми за все жит­тя і обов'яз­ко­во 25 років мак­си­мум або хо­ча б до 30, вірна, тур­бот­ли­ва, доч­ка ба­га­то­го бать­ка. І так далі.

Ви­мо­ги до чо­ловіка — щоб він був ОДНОЧАСНО: кра­си­вий, впев­не­ний, свій бізнес або ве­ли­ка по­са­да, своя квар­ти­ра, ма­ши­на і кра­ще кру­та, не п'є, не ку­рить, не грає в комп'ютерні ігри або при­став­ку, по­ло­ви­ну міста пе­ре­ко­сив і вибрав од­ну її або про­сто вміє в ліжку ро­би­ти потрібне, співає, грає на гітарі, б'є мор­ди хуліга­нам без про­хань, щедрий і утри­мує свою ко­ха­ну та її ди­ти­ну (+ ма­му, та­та, бра­та, сест­ру і всіх ро­дичів своєї ко­ха­ної), май­стер будівництва та ре­монт­них робіт, чут­ли­вий і мо­же под­ба­ти та да­ти ніжність. І так далі.

Та­ка лю­ди­на НЕ зустрічається, а її че­ка­ють і вірять, що обов'яз­ко­во зустрінуть...

Ніби хо­чуть яб­лу­ко ко­льо­ру неба, за­па­ху ме­ду, сма­ку шаш­ли­ку і щоб замість хрус­ко­ту лу­на­ла ме­лодія гіта­ри.

Ось так одні вза­галі нічо­го не роб­лять і про­сто че­ка­ють. Інші — пе­ре­би­ра­ють і на­би­ва­ють шиш­ки. І старіють і гіркий до­свід вчить зни­жу­ва­ти ви­мо­ги і апе­ти­ти рівно до то­го, що дійс­но потрібно!

• а Ви знаєте, ЩО ВАМ ДІЙСНО ПОТРІБНО У СТОСУНКАХ?

Як­що лю­ди­на не знає своїх по­треб — то не знає, ЯКА лю­ди­на мо­же їх за­до­воль­ни­ти і то­му не мо­же знай­ти СВОЮ Дру­гу По­ло­вин­ку. Зустріти мо­же і зустріне, але не усвідо­мить «ось з ТАКОЮ мені бу­де доб­ре».

Стоїть на рин­ку лю­ди­на та ду­має, що ж їй ку­пи­ти з їжі. Не знає, що ку­пи­ти і ку­пує те, що їй спритні про­давці впа­рю­ють: «бе­ри дині, бе­ри груші, бе­ри мо­ло­ко, бе­ри са­ло, бе­ри зер­но» і так далі. Що ор­ганізм лю­ди­ни про­сить — лю­ди­на не знає, то­му і бе­ре, що впа­ри­ли. І по­яс­нює потім «ну, мод­но ж», «стиг­ле за­те» та інші відмаз­ки. Тільки інших об­ду­ри­ти ще мож­на, а от тіло своє — ні! То­му як­що «про­нес­ло» або «ви­си­па­ло» або ще що, то се­бе не втішиш фра­зою «за­те стиг­лий плід».

Простіше підліткам — на ви­ру­ю­чих гор­мо­нах по­чи­на­ють та пізніше на зви­чці жи­вуть. За­зви­чай до 30 років або пізніше рап­том усвідом­лю­ють, що їм про­сто по­ща­сти­ло зустріти­ся та по­ча­ти сто­сун­ки. Од­нак, як знай­ти свою дру­гу по­ло­вин­ку  — точ­но відповісти не змо­жуть, то­му що не зна­ють і не ро­зуміють.

Тим, хто не зустрів в підлітко­во­му віці — дістав­ся шлях складніше. Шлях пе­ре­бо­ру і ви­бо­ру. Най­частіше, ви­бо­ру за прин­ци­пом «по­до­бається», але без ураху­ван­ня «підійде?». І далі або по­ща­сти­ло і лю­ди­на підійш­ла або не по­ща­сти­ло і до­во­дить­ся адап­ту­ва­ти се­бе або пе­ре­нав­ча­ти лю­ди­ну.

І вже зовсім не по­ща­сти­ло тим, хто не зустрів ще ніко­го — то­му, що ро­зуміння «хто моя Дру­га По­ло­вин­ка?» не бу­ло і немає, а «ви­пад­ко­во» лю­ди­на не з'яви­ла­ся.

Сю­ди ж я б відніс тих, хто зустрів, але упу­стив — то­му, що лю­ди про­сто не усвідо­ми­ли, наскільки цінну лю­ди­ну впу­сти­ли. Мож­ли­во, за­мо­ро­чи­ли го­ло­ву рідні, мо­же друзі, мо­же «екс­пер­ти\психологи\коучі». Факт є факт: лю­ди­на бу­ла, її упу­сти­ли.

У па­рах, які вже дов­го ра­зом, по­ло­вин­ки да­ють один од­но­му те, що потрібно + тро­хи ще:
- тур­бо­ту, лас­ку, ніжність.
- щедрість гро­ши­ма, те­ле­фо­на­ми, ма­ши­на­ми.
- секс якісний.
- за­хист і по­ря­ту­нок від зла.
- по­бут за­без­пе­че­ний.
І так далі, і так далі, і так далі.

Вва­жа­ти, що потрібно ВСЕ і є той, хто мо­же да­ти ВСЕ - зна­чить, не ро­зуміти, що дійс­но потрібно і ма­ти нездо­ро­вий апе­тит. Лю­ди­на мо­же да­ти ЩОСЬ, але НЕ ВСЕ! Лю­дині потрібно ЩОСЬ, але не ВСЕ!

Не ро­зуміючи «що дійс­но потрібно?» — лю­ди­на МОЖЕ виб­ра­ти, за­ко­ха­ти­ся, по­ча­ти сто­сун­ки.

• так ба­га­то і жи­вуть - озирніться!

Не ро­зуміючи «що дійс­но потрібно?» — лю­ди­на НЕ МОЖЕ бу­ти спокійною. При­водів для хви­лю­ван­ня як мінімум два:
1. Лю­ди­на ри­зи­кує втра­ти­ти час сво­го щастя.
Є різни­ця між 1, 10 і 30 ро­ка­ми щас­ли­во­го сімей­но­го жит­тя. А це ду­же гірко, ко­ли жи­веш з дум­кою, що ти не старієш з лю­ди­ною, яку лю­биш. Чи не ба­чиш улюб­лені очі, не відчу­ваєш теп­ло улюб­ле­них рук...
2. Лю­ди­на ри­зи­кує от­ри­ма­ти нега­тив­ний до­свід.
Раз обпікся, два обпікся і «ну йо­го на фіг ці ваші сто­сун­ки». Ба­гаж ми­ну­лих невдач сам не вміє при­би­ра­ти або не звер­тав­ся за до­по­мо­гою з при­би­ран­ня і то­му важ­ко по­чи­нає нові сто­сун­ки.

На цьо­му ба­га­то хто за­кри­вається від Лю­бові І од­но­му гірко і в сто­сун­ках бо­ля­че. То­му що ви­би­ра­ли не те, що потрібно.

То­му ре­ко­мен­дую:
1. Тим, хто ще не в сто­сун­ках — вив­чи­ти се­бе (пер­шу по­ло­вин­ку пе­ред по­шу­ка­ми дру­гий).

• ЩО са­ме Вам дійс­но потрібно в сто­сун­ках?

Вивчіть се­бе і зро­зумієте, ко­го шу­ка­ти і на ко­го не вит­ра­ча­ти час.

2. Тим, хто вже в сто­сун­ках — вив­чи­ти се­бе і дру­гу по­ло­вин­ку (оби­дві по­ло­ви­ни).

• ЩО ок­ре­мо Вам і ок­ре­мо Ва­шої по­ло­вині дійс­но потрібно в сто­сун­ках?

Вивчіть се­бе і по­ло­ви­ну і зро­зумієте, що один од­но­му має за­без­пе­чу­ва­ти. Да­ва­ти лю­дині «не те, що потрібно» — шкідли­во. По-пер­ше во­на не оцінить, а Ви да­ре­м­но на­ма­гаєте­ся. По-дру­ге во­на мо­же по­ча­ти шу­ка­ти тих, хто дасть те, що потрібно.

А ста­ти про­фесіона­лом у сто­сун­ках мож­на на тренінгу Ко­ха­на Лю­ди­на.