Прийняття в стосунках - частина 1

Се­ред пси­хо­логів, особ­ли­во в темі відно­син, є одне з най­у­люб­леніших слів. Цим сло­вом на­ма­га­ють­ся виріши­ти чи не всі про­бле­ми у відно­си­нах. Це сло­во «прий­нят­тя».

Логіка про­ста «не мо­жеш зміни­ти си­ту­ацію - прий­ми її». Під цим гас­лом на­тов­пу штур­мо­вих за­гонів екс­пертів і ко­учів відно­син впро­ва­д­жу­ють пе­ре­ко­нан­ня в го­ло­ви наївних лю­дей. У той час, як Прий­нят­тя - це або вже на­яв­на ри­са ха­рак­те­ру лю­ди­ни або дов­го і ста­ран­но роз­ви­вається. Ось роз­ви­ва­ти її у всіх і на­ма­га­ють­ся. І це ідея не но­ва.

• навіть у фізиків, ко­ли теорія спро­сто­ву­ва­ли - її бу­ва­ло підга­ня­ли за ра­ху­нок «спа­си­те­ля» за­ко­ну.

В да­но­му ви­пад­ку все ря­тується Прий­нят­тям...

Дівчат пе­ре­ко­ну­ють шу­ка­ти Гідно­го. Хлопців пе­ре­ко­ну­ють шу­ка­ти Бо­ги­ню. Ко­ли ТАКІ знай­дені (або здається, що во­ни такі) і з'яв­ля­ють­ся перші спро­би з ни­ми піти далі, ніж знай­ом­ство і ліжко - ви­яв­ляється, що у них ба­га­то недоліків.

• не та­кий вже Гідний, не та­ка вже й Бо­ги­ня...

Але їм про­по­нується чарівна таб­лет­ка - Прий­нят­тя.

Зустрічає од­на лю­ди­на іншу і за­ко­хується, але ви­яв­ляє у неї недоліки: хво­рий шлу­нок, шкірні ви­си­пи, вир­ва­ний зуб, наслідки че­реп­но-моз­ко­вої трав­ми, ко­со­окість, ди­ти­на від по­пе­ред­ньо­го шлю­бу, раз на рік ал­ко­голь­ний запій, куріння, ігро­ву за­лежність. Або щось ще.

За­га­лом, недолік є. Він на­пру­жує. Що ро­би­ти? Прий­ма­ти! Роз­бий­ся в кор­жик, але прий­ми!

• миші пла­ка­ли, ко­ло­ли­ся, але про­до­в­жу­ва­ли гриз­ти как­тус.

Мо­вою про­зи це зна­чить - тер­пи, по­ки не звик­неш. Тер­пи, по­ки не стане бай­ду­же. А щоб лег­ше бу­ло зви­ка­ти - зай­май­ся со­бою. Своїми уста­нов­ка­ми і пе­ре­ко­нан­ня­ми.

• не «терпій», а «то, шо про­ка­чав прий­нят­тя \ та, що про­ка­ча­ла прий­нят­тя».

Це, зго­ден, варіант. Але чи кра­щий ? Ко­ли лю­дей без ви­бо­ру і без роз­бо­ру же­нуть бу­ти як всі і штам­пу­ють їм го­ло­ви під один шаб­лон - це яв­но про­валь­на затія, бо по­вністю серійни­ми і по­вністю штуч­ни­ми бу­ти де­струк­тив­но.

Од­но­му Прий­ма­ти не склад­но - іншо­му ка­те­го­рич­но нестерп­но. Ви­ни­кає пи­тан­ня: а чи вар­то обра­ний Лю­ди­на тих зу­силь, щоб бу­ло ра­зом доб­ре?

У відно­си­нах лю­бов­них є дві стра­тегії:
1. «До­ве­ден­ня до ро­зу­му» невідповідно­го.
Ко­ли ви­би­рається кан­ди­дат(ка) у відно­си­ни без­дум­но і потім до­во­дить­ся міня­ти лю­ди­ну під се­бе (а для цьо­го вив­ча­ти прий­о­ми впли­ву) або се­бе під лю­динe (а для цьо­го вив­ча­ти прий­о­ми ре­да­гу­ван­ня се­бе).
2. Жит­тя з відповідним.
Ко­ли вплу­тав­ся в сто­сун­ки і все доб­ре, ко­ли нічо­го в лю­дині не до­во­дить­ся міня­ти. Ко­ли різни­ця май­же непомітна. Ко­ли дрібниці, як­що зустріча­ють­ся, усу­ва­ють­ся без на­пря­гу для обох.

Мож­ли­во, що по­куп­ка ай­фо­на з ме­тою підго­ну йо­го роз'єму під свій за­ряд­ний пристрій або пе­ре­роб­ка сво­го при­строю під роз'єм ай­фо­на - це по­каз­ник то­го, що лю­ди­на ви­би­рає не Відповідне, а те, що тимча­со­во По­до­бається! То­му що підга­ня­ти одне або інше ще потрібно вміти, інстру­мен­ти ма­ти, час і си­ли і ... За­га­лом, про це «екс­пер­ти» вже не го­во­рять. То­му що інак­ше у «інфо-бізне­сменів» по­га­но про­да­ють­ся «інфо-про­дук­ти».

То­му ко­жен по­ви­нен визна­чи­ти­ся - шу­ка­ти Відповідну лю­ди­ну або бра­ти на пе­ре­роб­ку будь-яко­го, що по­до­бається. Пер­ше ви­ма­гає знач­но мен­ше ре­сурсів спо­чат­ку.
Втім, як­що є ве­ли­ке ба­жан­ня, ба­га­то років на пе­ре­роб­ку і вміння в темі впли­ву - мож­на виб­ра­ти дру­ге і по­гра­ти в «пе­ре­роб­ку»: іншо­го пе­ре­роб­ля­ти або се­бе.

Так чо­му ж ра­дять пси­хо­ло­ги більш склад­ний шлях - прий­нят­тя у відно­си­нах? То­му що він для пси­хо­логів несклад­ний!
Са­ме ре­мес­ло пси­хо­ло­га зо­бов'язує Прий­ма­ти клієнта з йо­го пе­ре­ко­нан­ня­ми і цінно­стя­ми, з йо­го звич­ка­ми і ха­рак­те­ром. З усім йо­го на­бо­ром. У то­му числі і та­ким, який пси­хо­ло­гу, як лю­дині, мо­же бу­ти чу­жий. Але ж пси­хо­лог на ро­боті! На ро­боті - мож­на Прий­ня­ти ба­га­то. По­за ро­бо­тою - пси­хо­лог Прий­має тільки в двох ви­пад­ках:
1. Ко­ли ри­са ха­рак­те­ру Прий­нят­тя бу­ла роз­ви­не­на до або неза­леж­но від про­фесії.
2. Ко­ли ри­са ха­рак­те­ру Прий­нят­тя ста­ла роз­ви­не­на в наслідок про­фесійної де­фор­мації.

То­му по­зиція пси­хо­логів «без­умовне прий­нят­тя в сто­сун­ках - необхідний еле­мент» є більше «доб­ро­совісною по­мил­кою», ніж «нав­мис­ним об­ду­рю­ван­ням».

P.S.: бу­ду ра­дий ба­чи­ти на тренінгу Ко­ха­на Лю­ди­на всіх, хто хо­че от­ри­ма­ти або збе­рег­ти щас­ливі відно­си­ни на довгі ро­ки і без пе­ре­роб­ки дру­гої по­ло­вин­ки.