Візуали, Аудіали, Кінестетики і Дігітали - частина 1

У лю­дей є си­сте­ми сприй­нят­тя ре­аль­ності. Візу­аль­на си­сте­ма — відповідає за ви­ди­ме. Аудіаль­на си­сте­ма — відповідає за чутне. Ки­не­сте­ти­че­ская си­сте­ма — відповідає за відчу­ваєме. Є ще й Дигіталь­на си­сте­ма — відповідає за раціоналізіру­е­мое (на­при­клад, за ро­зуміння явищ та­ких як «де­валь­вація», «кон­сти­туціоналізм» і так далі).

Звідси по­ши­рене твер­джен­ня, що є:
Візу­а­ли — хто сприй­має ре­альність зо­ром.
Аудіали — хто сприй­має ре­альність слу­хом.
Кінесте­ти­ки — хто сприй­має ре­альність відчут­тя­ми.
Дігіта­ли — хто сприй­має ре­альність раціональністю.

Ко­ли лю­ди­на при­хо­дить в кар­тин­ну га­ле­рею — во­на бу­де схиль­на до то­го, щоб ди­ви­ти­ся. Але мо­же відчу­ти пар­фум по­руч сто­ять лю­дей, по­чу­ти го­ло­си, зро­зуміти ор­ганізаційну логіку га­ле­реї.
Ко­ли лю­ди­на при­хо­дить до філар­монії — во­на бу­де схиль­на до то­го, щоб слу­хати. Але мо­же поміти­ти колірну гам­му сце­ни, відчу­ти зручність крісел, усвідо­ми­ти сенс тво­ру.
Ко­ли лю­ди­на при­хо­дить на се­анс ма­са­жу — во­на бу­де схиль­на до то­го, щоб відчу­ва­ти. Але мо­же чу­ти фо­но­ву му­зи­ку, поміти­ти де­талі інтер'єру, усвідо­ми­ти якісь ас­пек­ти про­це­су, що відбу­вається.
Ко­ли лю­ди­на при­хо­дить на кон­фе­ренцію з про­бле­ма­ти­ки в сфері еко­номіки — во­на бу­де схиль­на до то­го, щоб раціоналізу­ва­ти. Але мо­же відчу­ти смак страв на етапі фур­ше­ту, по­чу­ти гул об­го­во­рен­ня, по­ба­чи­ти стро­ка­ту мо­заїку одя­гу при­сутніх.

Лю­ди, як пра­ви­ло, сприй­ма­ють ре­альність ви­хо­дя­чи з си­сте­ми ак­тив­ної і си­стем фо­но­вих. То­му на­зва­ти лю­ди­ну візу­а­ла­ми, аудіала­ми, кінесте­ти­ка­ми або дігіта­ла­ми — не вірно.

Ми не вра­хо­вуємо варіант, ко­ли лю­ди­на з на­род­жен­ня сліпа та глу­ха і то­му її мож­на бу­ло б з на­тяж­кою на­зва­ти тільки кінесте­ти­ком. У зви­чай­ної, нор­маль­ної лю­ди­ни є всі си­сте­ми!

В ціло­му необхідно го­во­ри­ти про те, що у лю­дей мо­же роз­ви­ва­ти­ся і ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся ПЕРЕВАЖНА си­сте­ма. Од­нак, вва­жа­ти пе­ре­важ­ну си­сте­му по­каж­чи­ком на те, яко­го ти­пу лю­ди­на — по­мил­ка. То­му що пе­ре­важ­на си­сте­ма теж мо­же зміню­ва­ти­ся. На­при­клад, через свідо­ме пе­ре-зви­кан­ня у ви­ко­ри­станні іншої си­сте­ми. На­при­клад, з віком зір став гіршим і лю­ди­на ста­ла більше поміча­ти де­та­лей звуків.
То­му навіть пе­ре­важ­на си­сте­ма за­раз — не озна­чає, що лю­ди­на яко­гось ти­пу на­за­вжди. Во­на Ви­зу­ал, Ауди­ал, Кінесте­тик або Діги­тал НА ЯКОМУСЬ ЕТАПІ! (Це мо­же бу­ти ко­рис­но з точ­ки зо­ру ство­рен­ня якоїсь по­ведінко­вої мо­делі, але це вже інша те­ма)

Лю­ди­на мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти якусь си­сте­му. Мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти якусь си­сте­му частіше. Мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти якусь си­сте­му частіше на пев­но­му етапі сво­го жит­тя.
Потім все мо­же зміни­ти­ся і во­на стане ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти якусь іншу си­сте­му... частіше... на яко­мусь етапі сво­го жит­тя...

Є сенс зба­га­чу­ва­ти до­свід сприй­нят­тя ре­аль­ності за ра­ху­нок всіх си­стем, але немож­ли­во сприй­ня­ти все. Свідомість об­ме­же­на ме­жею 7 ± 2 (відповідно до за­ко­ну Мілле­ра) і про­сто не здат­на сприй­ма­ти все. Ак­ти­ву­ва­ти всі си­сте­ми на по­в­ну — зна­чить, при­ве­сти се­бе в стан тран­су через пе­ре­ван­та­жен­ня. А далі — чим глиб­ше транс, тим мен­ше сприй­нят­тя: мен­ше Візу­аль­ногл, Аудіаль­но­го, Кінес­тетічно­го, дигіталь­но­му.

Та­ким чи­ном, поч­неть­ся тен­денція до то­го, що лю­ди­на пе­ре­стане сприй­ма­ти ре­альність. За­те цілком стане сприй­ма­ти навіюван­ня та са­мо­навіюван­ня. Ось тут ко­ле­ги і праві — бо са­ме са­мо­навіюван­ня і ви­хо­дить: ви­хо­дя­чи з тран­су з дум­кою, що все вклю­чи­ли і все сприй­ня­ли. Пам'ятай­те, ста­ре-доб­ре українсь­ке «ду­рень дум­кою ба­гатіє»? Це про це.
Прак­ти­ка по­ка­зує, що лю­ди­на ВСЕ не поміти­ла, ВСЕ не враху­ва­ла, ВСЕ не усвідо­ми­ла. То­му що...

Кар­та — не те­ри­торія!

...і ніко­ли не стане нею. Немож­ли­во ма­ти по­в­ну кар­ту ре­аль­ності в своєму світо­гляді.

Що доб­ре — бо свої кар­ти мож­на ство­рю­ва­ти відра­зу зруч­ни­ми або зміню­ва­ти вже на­явні, як­що не вла­што­ву­ють.
Це вміє ко­жен Май­стер управління своїми ста­на­ми ;)