Чому НЕ варто скаржитися на партнера своєї сім'ї?

Двоє в бійку, третій в ду...

У сту­дентські ро­ки один з моїх ви­кла­дачів з пи­тань сімей­но­го пра­ва в юри­дичній ака­демії го­во­рив:

«Ко­ли Ви зв'яже­те се­бе уза­ми шлю­бу з лю­ди­ною — Ви зв'яже­те се­бе не тільки з ним. То­му що у лю­ди­ни мо­жуть бу­ти ще ма­ма і та­то, ба­бусі й дідусі, а так са­мо інші ро­дичі. Во­ни усі ста­нуть ча­сти­ною Ва­шої ро­ди­ни».

І це, на­пев­но, не так вже і по­га­но. Як­що тільки до­три­ма­ний один мо­мент — як­що ОСОБИСТЕ між па­рою за­ли­шається осо­би­стим між па­рою:
1. В іде­алі — ВСЕ при­ватне.
2. Мінімум — все не по­зи­тивне: дрібні недоліки, неприємні вчин­ки або сло­ва — в за­галь­но­му свар­ки.

Ко­ли хтось із парт­нерів ви­но­сить ОСОБИСТЕ за межі па­ри — це за­вжди ри­зик уповільне­но­го кінця відно­син. Чо­му?
Та то­му що ці де­талі пе­ре­да­ють­ся най­б­лиж­чо­му ото­чен­ню, а во­но в ос­нов­но­му:
1. Не роз­би­рається в мові, сто­сун­ках, пси­хо­логії.
То­му скар­ги зро­зуміють по своєму — так, як зруч­но що­до скар­жить­ся.
2. Емоційно втяг­ну­то по відно­шен­ню до якоїсь сто­ро­ни.
То­му шко­ду­ва­ти бу­де «сво­го», а «не сво­го» бу­дуть нена­видіти.
3. Не здатне при­би­ра­ти емоційний післясмак.
То­му бу­де з нега­тив­ним оса­дом до дру­гої по­ло­ви­ни через слів «сво­го».

Крім то­го, ча­сти­на близь­ких мо­же пе­ресліду­ва­ти свою ви­го­ду від роз­лу­чен­ня па­ри:
1. Бать­ки за­без­пе­чу­ють собі при­слу­гу на ста­рості.
То­му ди­ти­на під бо­ком це га­рантія по­да­ної склян­ки во­ди і інші штам­пи.
2. Друзі\подруги по­лег­шу­ють му­ки влас­ної неспро­мож­ності в сто­сун­ках.
То­му що зруч­но і далі «ту­си­ти і от­жи­га­ти» ра­зом, «по­пла­ка­ти­ся» на ту­пих му­жиків або баб.

Скаржа­чий від близь­ких че­кає, щоб ті зай­ня­ли йо­го сто­ро­ну?
Зна­чить, близькі ста­нуть во­ро­га­ми по відно­шен­ню до дру­гої по­ло­ви­ни. Зна­чить, їх нор­мальні сто­сун­ки зіпсу­ють­ся.
Скаржа­чий від близь­ких че­кає, щоб ли­ше ска­за­ли «ну-ну, все бу­де доб­ре»?
Зна­чить, прак­тич­ної ко­ристі немає. Зна­чить, час близь­ких бу­де вит­ра­че­но «нит­тям».

Як­що в лю­бов­них сто­сун­ках щось не ла­дить­ся — тре­ба роз­би­ра­ти­ся! Щоб за­би­ти на дрібниці або терміно­во щось ви­прав­ля­ти.
Лю­ди­на біжить ку­дись до ко­гось — бо не вміє вирішу­ва­ти свої про­бле­ми. Вміла би — вирішу­ва­ла би са­мостійно.

Хто хо­че вміти са­мостійно вирішу­ва­ти пи­тан­ня в цій темі — при­хо­дить на тренінг «Ко­ха­на Лю­ди­на».