У пошуках неземної любові

Відо­ма пісня Яро­сла­ва Євдо­ки­мо­ва «Фан­та­зер» містить такі сло­ва:
«Але тобі не потрібна, Але тобі не потрібна незем­на лю­бов.
Фан­та­зер, ти мене на­зи­ва­ла, фан­та­зер, а ми з то­бою не па­ра».

Раніше ча­сто-гу­сто бу­ла лю­бов Зем­на — праг­ма­тич­на, прак­тич­на. Лю­ди — жи­ли ра­зом, лю­би­ли, бе­рег­ли, до­по­ма­га­ли один од­но­му. Час був інший. Час, ко­ли речі ре­мон­ту­ва­ли, а не ку­пу­ва­ли нові. Та й сто­сун­ки ре­мон­ту­ва­ли, як­що бу­ло тре­ба. За­раз час інший — час од­но­ра­зо­вих ре­чей, сто­сунків, лю­дей...

За­раз час за­сил­ля «кос­мо­навтів» — лю­дей, відірва­них від об'єктив­ної ре­аль­ності та тих, що пійшли глиб­ше в суб'єктив­ну ре­альність. Во­ни хо­чуть, щоб у них бу­ла незем­на лю­бов...

• По­за­земні цивілізації не ви­яв­лені, але пе­ре­ко­на­них в існу­ванні незем­ної лю­бові — по­в­но!

Іноді я чую скар­ги «не мо­жу знай­ти свою Лю­бов і не знаю чо­му...». Мене за­вжди це роз­чу­лює! То­му що НІХТО не мо­же чітко відповісти, що шу­кає!
Да­вай­те я пе­ре­рахую най­ти­повіші опи­сан­ня лю­дей, яких не інує!

По­ши­рені за­гальні кри­терії «ні про що» до лю­ди­ни (і мої ко­мен­тарі до кри­терію):
Ро­зум­ний (не хо­четь­ся з ідіотом жи­ти).
З по­чут­тям гу­мо­ру (не хо­четь­ся жи­ти нуд­но).
Чес­ний (не хо­четь­ся брехні).
Вірний (не хо­четь­ся но­си­ти «ро­ги»).
За­без­пе­че­ний (не хо­четь­ся жи­ти в зви­чайній квар­тирі і пра­ц­ю­ва­ти по її об­ла­шту­ван­ню).
Щедрий (не хо­четь­ся ма­ти тільки ті гроші, що є у се­бе осо­би­сто).
Дбай­ли­вий (не хо­четь­ся жи­ти з лю­ди­ною, з яким пофіг на те­бе в слаб­ко­му стані).

ТАКЕ ВСЕ ХОЧУТЬ (ТАКЕ НІКОМУ З АДЕКВАТНИХ ЛЮДЕЙ НЕ ХОЧЕТЬСЯ)!

Особ­ли­во комічно, ко­ли лю­ди­на на­ду­мує собі ма­ти во­ло­да­ря ВІДРАЗУ ВСІХ ви­ще­пе­реліче­них яко­стей. То­му і «незем­на лю­бов» — немає та­ко­го на Землі !!! Ну немає!!! Ілюзія існу­ван­ня та­ких лю­дей — є, пісні про та­ких — є, вірші про та­ких — є, кіно про та­ких — є, чиїсь сло­ва про та­ких — є, а на справі та­ких — немає!

Дід на прий­омі у сек­со­па­то­ло­га:
- Док­тор, більше 3-х разів на ти­ждень з дру­жи­ною не ви­хо­дить.
- Дід, а років тобі скільки?
- 85.
- Дід, ну це ж чу­до­во!
- Так? А мій сусід ка­же, що з дру­жи­ною щод­ня, а йо­му 95!
- Ну так і ви кажіть!

При­кла­ди «на­вскид­ку» про те, чо­му кри­терії ви­ще дійс­но «ні про що»:
Ро­зум­ний це як? Щоб та­ким ро­зум­ним про те, де ко­му ста­ви­ти і знав сто­лиці всіх країн?
З по­чут­тям гу­мо­ру це як? Щоб вла­што­ву­вав кло­у­на­ду з при­во­ду і без при­во­ду?
Чес­ний це як? Щоб го­во­рив прав­ду про твоє зайвій вазі і ран­ко­во­му за­па­ху з ро­та?
Вірний це як? Щоб будь-які нор­мальні лю­ди йо­го не по­ру­шу­ва­ли, а тільки ти?
За­без­пе­че­ний це як? Щоб гро­шей як у Рок­фел­ле­ра або по­ля як у Маркіза Ка­ра­ба­са?
Щедрий це як? Щоб роз­да­вав гроші наліво і на­пра­во?
Дбай­ли­вий це як? Щоб з ло­жеч­ки го­ду­вав і по­пу підти­ра­ти?

Так чо­го ж Ви хо­че­те? — пи­таю я і от­ри­мую у відповідь «сту­пор»!

І ось йдуть по місту са­мотні чер­го­ва гор­да дівчи­на, яка се­бе «не на смітни­ку знай­ш­ла» і чер­го­вий «ма­мин улюб­ле­ний си­но­чок». Йдуть В ПОШУКАХ НЕЗЕМНОЇ ЛЮБОВІ...

• А віз і нині там...

Са­мотні в лю­бові, навіть як­що періодич­но за­до­воль­ня­ють свої сек­су­альні по­тре­би або по­тре­би в увазі.

Ви­па­док з жит­тя лю­ди­ни, мо­го май­же ро­ди­ча:
За­ход­жу в дослідни­ць­ких цілях (для од­но­го про­ек­ту) в до­да­ток для знай­омств. Ба­чу свою дав­ню знай­о­му, яка з ди­ти­ною вий­ш­ла заміж за хлоп­ця (мо­го май­же ро­ди­ча). Хло­пе­ць її взяв з ди­ти­ною. Ди­ти­ну ви­хо­ву­вав як свою. Вчив ро­зум­но­му, ве­се­лив і роз­ва­жав, іноді за­хи­щав від істе­ри­ки ма­ми. Дівчи­на в якийсь мо­мент хлоп­ця, що на­зи­вається в на­роді, «проср... ла» своїми істе­ри­ка­ми, на­ва­лю­ван­ням про­блем (ВІД ви­мог ко­лиш­ньо­го чо­ловіка, ко­лиш­ньої тещі та на­хаб­ною ма­ми, яких, чо­мусь, внес­ла в їх з цим хлоп­цем жит­тя — ДО не стри­ма­них обіця­нок і звич­ка­ми не сімей­ної жінки, а зви­чай­ної, що на­зи­вається се­ред мо­лоді, ТП). Він пішов. Во­на зоб­ра­зи­ла об­ра­зу на дур­ня, який не оцінив її, ма­ло не свя­ту.
І ось во­на на­пи­са­ла в ан­кеті, що в по­шу­ках «ро­зум­но­го і з по­чут­тям гу­мо­ру». Ми­ну­лий був са­ме та­кий і де він, а де во­на те­пер? Адже зустріла тоді та­ко­го і що? Не зро­зуміла сво­го щастя...
Так-так, щастя — я пе­ревіряв, пи­тав її «яке тобі з ним?» і во­на відповіда­ла:
доб­ре з ним — він ро­зум­ний, смішний, три­має сло­во, з ним всі ро­ки відно­син за­вжди свіжі і ро­ман­тичні, в ліжку уваж­ний, ди­ти­ну мою лю­бить, ди­ти­на кілька разів на­зи­вал йо­го та­том...
КОГО во­на шу­кає — во­на не ро­зуміє! А то­му як­що ще зустріне — не зро­зуміє, що це ТА САМА ЛЮДИНА! Клю­чо­ве сло­во «як­що»!

Си­ту­ації се­ред хлопців — ана­логічні:
Дру­жи­на пішла від хлоп­ця. Во­на пішла з їхньою ди­ти­ною. Пішла бо він дов­гий час без ро­бо­ти. Він без ро­бо­ти не то­му що він ле­дар. Він за­ли­шив їй квар­ти­ру і ма­ши­ну, які за­ро­бив. Він підприєме­ць, а це зна­чить, що сьо­годні мо­жеш ти «см­ок­та­ти ла­пу», а зав­тра зри­ває куш, який доз­во­ляє не пра­ц­ю­ва­ти Х ча­су. Дру­жи­на пішла до іншо­го чо­ловіка. Який стабільно но­сить гроші. Цей хло­пе­ць за­ли­ши­вся сам, але він не «кри­вий» і не «ту­пий». Знай­шов дівчи­ну. Сим­па­тич­на, зай­має керівну по­са­ду. Вміє підт­ри­ма­ти бесіду, жар­тує смішно. Еру­до­ва­на. Гар­на дівчи­на! Ко­ли він за­хворів — во­на ліку­ва­ла йо­го, во­на го­ду­ва­ла йо­го, во­на до­по­ма­га­ла йо­му. Во­на спро­бу­ва­ла ство­ри­ти з ним сім'ю, а він «відмо­ро­зи­вся» і три­має на відстані. Во­на з ним за­ли­шається — по­ки не знай­ш­ла то­го, хто дасть їй сім'ю. Але! Як­що во­на знай­де ко­гось, хто за­хо­че сім'ю з нею і жи­ти під од­ним да­хом, і сопіти на од­но­му ліжку, і про­ки­да­ти­ся ра­зом, і ба­чи­ти улюб­лені очі... Во­на піде! Тоді він зно­ву опи­нить­ся один.
КОГО він шу­кає — він не ро­зуміє! А то­му як­що ще зустріне — не зро­зуміє, що це ТА САМА ЛЮДИНА! Клю­чо­ве сло­во «як­що»!

Ось так лю­ди шу­ка­ють рік, два, три, п'ять або навіть більше... Шу­ка­ють НЕЗЕМНУ ЛЮБОВ! Бу­ває зна­хо­дять! Бу­ває! Але, як за­вжди, ска­жу факт — ду­же ча­сто по­шу­ки закінчу­ють­ся тим, що ра­но чи пізно лю­ди ки­да­ють по­шу­ки і з без­надією в го­лосі по­яс­ню­ють нав­ко­лишнім «пе­ре­ве­ли­ся справжні...».

І що ро­би­ти? Шу­ка­ти ЛЮБОВ ЗЕМНУ!

За­в­дан­ня для тих, хто хо­че в своїй Пер­со­наль­ної Ре­аль­ності ма­ти лю­бов зем­ну:
1. Об'єктив­но визна­чи­ти «які якості у мене точ­но є?».
2. Об'єктив­но визна­чи­ти «які якості у лю­ди­ни мені точ­но потрібні?».
Відповіді на ці два прості пи­тан­ня — ду­же силь­но на­б­ли­жа­ють до ро­зуміння «ко­го шу­ка­ти?» і «ко­го не шу­ка­ти?».
Відповіді за­пи­са­ти на па­пері (!) та обов'яз­ко­во руч­кою або олівцем!

За більш гли­бо­кою, вдум­ли­вою ​​і прак­тич­ною ро­бо­тою в темі лю­бов­них відно­син — за­про­шую на тренінг Ко­ха­на Лю­ди­на.