Словесна порча, чи як слова псують життя

Вва­жається, що пор­ча – за­вжди якесь ча­клун­ство… Нит­ки, гол­ки, свічки, яй­ця, кістки і ви­мо­в­ля­ють якесь за­клят­тя. Але в житті ку­ди все про­заїчніше.

Є лю­ди. Лю­ди спілку­ють­ся – ка­жуть якісь сло­ва. Лю­ди мо­жуть ду­ма­ти, що во­ни самі по собі – добрі, що їхні наміри – добрі. Од­нак є сло­ва, які лю­ди­на го­во­рить. Сло­ва та наміри, сло­ва та са­мо­оцінка – бу­ва­ють не пов'язані.

Лю­ди­на го­во­рить сло­ва, сло­ва впли­ва­ють на то­го, хто сло­ва сприй­має, а який вплив на­да­ють – бла­го чи пор­чу?

Бать­ки – ко­ли ви­хо­ву­ють…
Пси­хо­ло­ги – ко­ли кон­суль­ту­ють.
Тре­не­ри – ко­ли тре­ну­ють…
Друзі – ко­ли ра­дять…

Хо­четь­ся за­пи­та­ти «ВИ УСВІДОМЛЮЄТЕ, ЩО ВИ РОБИТЕ СВОЇМИ СЛОВАМИ?». Од­нак, на жаль, най­частіше відповіді лю­ди не зна­ють. То­му відповідальність за свої сло­ва пе­ре­кла­да­ють на аб­страктне «пор­ча», яку при­пи­су­ють яко­мусь зло­му ча­клу­нові.

З влас­ної непоінфор­мо­ва­ності і неро­зуміння мож­на всі свої вчин­ки ви­прав­да­ти чиєюсь про­ви­ною. Од­нак, як ка­жуть у ко­лах юристів «незнан­ня за­конів не звільняє від відповідаль­ності».

Що ро­би­ти роз­суд­ли­вим лю­дям, які хо­чуть бу­ти бла­го­по­луч­ни­ми?
По-пер­ше, вар­то по­ча­ти з прий­нят­тя то­го фак­ту, що сло­ва впли­ва­ють – впли­ва­ють.
По-дру­ге, потрібно оціни­ти, які ре­зуль­та­ти ва­шо­го впли­ву:
а) у лю­дей, з яки­ми ви ре­гу­ляр­но спілкуєте­ся, жит­тя пор­чене?
б) у лю­дей, з яки­ми ви ре­гу­ляр­но спілкуєте­ся, жит­тя бла­го­по­лучне?

Бать­ки мо­жуть оціни­ти зміни у дітей.
Пси­хо­ло­ги мо­жуть оціни­ти зміни у клієнтів.
Тре­не­ри мо­жуть оціни­ти зміни у учнів.
Друзі мо­жуть оціни­ти зміни у друзів.

Спеціаль­но чи не спеціаль­но, але лю­ди­на впли­ває на сло­ва. Ро­зуміє, що він ро­бить сло­ва­ми чи ні, але ро­бить сло­ва­ми, але щось ро­бить. Бла­го чи пор­чу, але на­мо­в­ляє.

І не обов'яз­ко­во, щоб в сло­вах бу­ли об­ра­зи чи якісь ги­до­ти. Спра­ва не в цьо­му. Лю­ди­на мо­же й по­сва­ри­ти, але щоб лю­ди­на зро­би­ла щось ко­ри­сне для се­бе. Лю­ди­на мо­же й по­хва­ли­ти, але щоб лю­ди­на не ро­би­ла щось ко­ри­сне для се­бе.

Яки­ми є вчин­ки лю­ди­ни після спілку­ван­ня з ва­ми? Важ­ли­вою є «доб­ро­та» чи «зло» вчинків, які ви­ни­ка­ють після спілку­ван­ня, а сло­ва, які для цьо­го ска­зані – це спосіб. Спо­со­би є різні. Во­лодіння ши­ро­тою ме­тодів – за­без­пе­чу­ють гнучкість.

Ок­ре­мо за­зна­чу, що у дов­го­стро­ковій пер­спек­тиві пор­ча – кош­мар для то­го, хто її на­го­во­рив.

Бать­ки, на­при­клад, мо­жуть опи­ни­ти­ся на ста­рості без гор­дості за ди­ти­ну та без онуків. То­му що періодичні втовк­ма­чен­ня ди­тині ста­ну нікчем­ності...

• лю­ди пе­ре­важ­но не вміє ке­ру­ва­ти своїми ста­на­ми.

…та­ки вдовб­лять нікчемність. То звідки у ди­ти­ни ви­ник­нуть, на­при­клад, добрі сто­сун­ки та діти? Звідки че­ка­ти онуків? Звідки бу­де успішна, са­мостійна ди­ти­на, якою мож­но пи­ша­ти­ся?

Пси­хо­ло­ги та тре­не­ри, на­при­клад, мо­жуть за­ли­ши­ти­ся без клієнтів. Звідки візь­му­ть­ся клієнти, як­що пси­хо­лог ро­ка­ми кон­суль­тує, а ре­зуль­та­ту немає? Звідки візь­му­ть­ся клієнти, як­що тре­нер так про­во­дить тренінг, що у всіх вау-ефект є і спа­дає за ти­ждень, а ре­зуль­та­ту немає?

Друзі, на­при­клад, мо­жуть опи­ни­ти­ся на са­моті або се­ред тих, хто ма­ло чо­го до­сяг і то­му ма­ло чим мо­же до­по­мог­ти дру­гові. Так звідки ви­ник­нуть друзі, на­при­клад, які відкри­ли та до­ве­ли до при­бут­ко­вості свій бізнес, а те­пер мо­жуть до­по­мог­ти чи гро­ши­ма, чи по­ра­дою з бізне­су, то­що?

Псу­ван­ня жит­тя іншим – ство­рен­ня зіпсо­ва­но­го довкілля собі, а зна­чить, шлях псу­ван­ня жит­тя собі. Во­но вам тре­ба?

То­му го­во­ри­ти потрібно так, щоб Ре­альність ста­ва­ла бла­го­по­луч­ною. І у лю­дей дов­ко­ла, і у вас… Кмітаєте?)