Споріднена душа

Спорідне­на ду­ша — це про лю­ди­ну, тільки не будь-яку, а та­ку — з якою доб­ре, ніби це ро­дич, і з якою ду­шев­но.

Нав­ко­ло ду­же ба­га­то лю­дей, але з од­ни­ми доб­ре — як з улюб­ле­ною іграш­кою ди­тин­ства, з інши­ми по­га­но — як з хуліга­ном з дво­ру, а з третіми ніяк — як з пе­ре­хо­жи­ми з сірої ма­си буднів.

Чим же та­ким відрізняється лю­ди­на — рідна ду­ша? Відрізняється ба­га­то чим. Всі споріднені душі

• а їх мо­же бу­ти кілька

відрізня­ють­ся від інших лю­дей за цілою низ­кою па­ра­метрів. Чим більше відрізня­ють­ся — тим спорідненіші, тим ду­шевніші.

Ко­ли най­частіше ви­ни­кає ефект спорідне­ної душі з лю­ди­ною? Ко­ли лю­ди­на зовсім не знай­о­ма. На­чеб­то один од­но­го лю­ди не зна­ють, але по­чи­на­ють спілку­ва­ти­ся і ніби зна­ють усе жит­тя. Ніби за­вжди бу­ли один в од­но­го. За­зви­чай такі взаєми­ни зав'язу­ють­ся на­дов­го. То­му що з лю­ди­ною доб­ре, як ні з ким.

• або ма­ло з ким

У су­час­но­му світі то­го, хто спорідне­на ду­ша, най­частіше на­зи­ва­ють «бро», «кра­щий друг або кра­ща по­дру­га», «род­нуль­ка» і так далі. На­зви мо­жуть зміню­ва­ти­ся, але суть та ж.

При­чо­му, на мою дум­ку, фра­за спорідне­на ду­ша най­кра­ща. То­му що він про ду­шу. Про ду­шевність. Про особ­ли­ве по­чут­тя, яке не сплу­та­ти ні з чим.

Чи мож­на нав­чи­ти­ся ста­ва­ти спорідне­ною ду­шею? Мож­на. Це спра­ва техніки.

Для по­чат­ку за­зна­чи­мо, що будь-яка зви­чай­на лю­ди­на має якісь ню­ан­си як ідео­логічні, так і фізіологічні.

Кож­на лю­ди­на щось відчу­ває. Ко­ли одній сум­но, а дру­га ро­зуміє її як ніхто інший — це во­но. Не бу­ду вда­ва­ти­ся в пе­ре­раху­ван­ня ціло­го спис­ку фізіологічних па­ра­метрів, а ви­о­крем­лю один. Ди­хан­ня!

Лю­ди­на при­хо­дить в цей світ ра­зом з пер­шим по­ди­хом і йде з останнім ви­ди­хом. Згідно з однією з теорій — ра­зом зі вди­хом в лю­ди­ну вхо­дить ду­ша, а ра­зом з ви­ди­хом — за­ли­шає її. До­ве­сти це не мож­на, але плю­не­мо на це. Кра­си­ва ж дум­ка!

По­ки лю­ди­на жи­ва — во­на ди­хає. Є ду­же ціка­вий фе­но­мен, пов'яза­ний з ди­хан­ням. Ди­хан­ня впли­ває на стан лю­ди­ни. Не тільки ди­хан­ня, але і ди­хан­ня в то­му числі. Зна­чить мож­на щось ро­би­ти з ди­хан­ням і впли­ва­ти на стан. Співроз­мов­ни­ка.

Ко­ли двоє зна­хо­дять­ся по­руч — во­ни ж ди­ха­ють. А як ди­ха­ють? Ось це хо­ро­ше за­пи­тан­ня! То­му що во­ни мо­жуть ди­ха­ти нев­по­пад, а мо­жуть од­на­ко­во. І ось ту ви­хо­дить, що мож­на спро­бу­ва­ти непомітно впли­ва­ти на лю­ди­ну — через підстро­ю­ван­ня до ди­хан­ня співроз­мов­ни­ка!

• ди­ха­ти од­на­ко­во

Що це дає? Це дає вже неусвідом­лю­ване відчут­тя де­чо­го спільно­го.

Ди­хай зі мною
Відо­бра­жа­ю­чи тіні — ми тан­цюємо під во­дою
© пісня гур­ту Се­реб­ро

На­га­даю, ди­хан­ня — не єди­ний па­ра­метр для підстро­ю­ван­ня, а один з па­ра­метрів.

Крім підстро­ю­ван­ня, мож­на до­да­ти і вплив про­мо­вою, в якій про­де­мон­стру­ва­ти ро­зуміння, пе­ре­ко­ну­ва­ти лю­ди­ну в мо­мен­ти упад­ни­че­ских ду­мок. Вий­де зовсім щось дбай­ли­ве і го­во­рить по ду­шам. Спорідне­на ду­ша.