Везунчик

Ве­зун­чи­ки — це такі лю­ди, яких су­про­вод­жує ВЕЗІННЯ.

• Або уда­ча — як­що хо­че­те.

Во­ни зло­ви­ли везіння за хвіст і от­ри­му­ють всякі «плюш­ки» без на­пря­гу.
Про­ти­лежність Ве­зун­чи­кам — Невда­хи і су­про­вод­жує їх хронічне невезіння.

При­чо­му і везіння, і невда­ча — це стилі жит­тя, об­ра­зи ду­мок і дій. То­му кож­на лю­ди­на мо­же нав­чи­ти­ся як везінню, так і невдачі. Пи­тан­ня в то­му, щоб нав­чи­ти­ся то­му, що більше по­до­бається: жи­ти лег­ко і життєрадісно або — важ­ко і на­пру­же­но.

Ска­за­ти вам од­ну з фішок везіння? Везіння — скла­дається з мо­ментів. З давніх часів муд­реці го­во­ри­ли «ло­ви мо­мент!».

• НЕ ГАЛЬМУЙ, КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕЗІННЯ!

Там, де Ве­зун­чик відра­зу ха­пається за мо­мент удачі і от­ри­мує «плюш­ки» — невда­ха спо­чат­ку на­пру­жує «півкулі звер­ху і зни­зу» та мо­мент упу­ще­ний.

Чим прин­ци­по­во відрізняється Ве­зун­чик від Невда­хи? Ве­зун­чик не до­ма­гається цілей — цим зай­ня­тий невда­ха, який на­ма­гається, до­ма­гається, кор­чить­ся. А ось Ве­зун­чи­ку все дістається са­ме по собі — він ли­ше ха­пає, прий­має.

А для цьо­го потрібна ди­наміка до­сяг­нен­ня цілей. Як у мав­пи на ліанах. Від однієї до іншої. Радісно. Це Ве­зун­чик.
Невда­ха — це ко­ли дов­го і за­взя­то ру­бав ліс і стоїть мок­рий з за­диш­кою. Без ра­дості.

Ми бу­де­мо го­во­ри­ти про на­вич­ки Ве­зун­чиків. А ще по­го­во­ри­мо про те, як зро­би­ти везіння не при­ват­ним ви­пад­ком, а сти­лем жит­тя.

• Везіння — як стиль сво­го жит­тя!

Ви нав­чи­те­ся:
- По­во­ди­ти­ся з невезінням так, щоб во­но зміню­ва­ло­ся на везіння.
- Поміча­ти мо­мен­ти везіння і ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їх.
- Хотіти ба­га­то чо­го і по всім сто­ро­нам.
- Ста­ви­ти цілі так, щоб во­ни самі Вас тяг­ну­ли до се­бе.
- Ста­ви­ти цілі так, щоб уник­ну­ти об­ло­му.
- До­да­ти везіння і збе­рег­ти йо­го.
- Хотіти і до­ся­га­ти в житті більшо­го, але при цьо­му без на­пря­гу.
- Летіти на по­пут­но­му вітрі до ме­ти, щоб не ста­ти «невда­хою».
- Радісно і швид­ко вклю­ча­ти­ся в до­сяг­нен­ня ме­ти.
- Не про­сидіти все жит­тя в «бо­лоті».
- Впев­не­но йти до но­вих го­ри­зонтів і підійма­ти­ся на них.
- Ста­ти лю­ди­ною, якій ща­стить ба­га­то і ча­сто.
- Не «па­ха­ти все­рй­оз», а летіти по жит­тю гра­ю­чись.
- Ру­хати­ся од­но­час­но до кількох цілей.